Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже схвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають «добропорядочність» як заміну застарілому радянському терміну «моральні засади суспільства». Секретар робочої групи, співатор документа Михайло Хоменко запевняє, що в терміні немає нічого принципово нового. Такі оцінки, як добросовісність, розумність і справедливість, давно діють у цивільному праві.
Критика нововведення
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палюшенко. «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун.
Палюшенко вважає, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань і правову невизначеність для бізнесу та інвесторів, де результат може залежати від конкретного суду, регіону чи переконань судді.
Скептики також застерігають щодо широкого застосування терміна: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд зможе визнавати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу подав Руслан Стефанчук у січні 2026 року. Частину норм, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років, прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.