Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають «добропорядочність» як заміну застарілому радянському терміну «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи, співатор документа Михайло Хоменко запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Оцінки добросовісності, розумності та справедливості давно діють у цивільному праві.
Аргументи критиків
Народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палющенко виступають проти. «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун.
Палющенко вважає небезпечним вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створює потенціал для зловживань і правову невизначеність для бізнесу та інвесторів, де результат залежатиме від конкретного суду, регіону чи переконань судді.
Скептики вважають «добропорядочність» небезпечною через обсяг застосування: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд зможе визнавати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу подав Стефанчук у січні 2026 року. Суспільство обурили норми, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років за окремих обставин. Цю норму прибрали. 5 травня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.