Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори вважають «добропорядочність» заміною застарілому радянському поняттю «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи Михайло Хоменко запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Оцінки добросовісності, розумності та справедливості давно діють у цивільному праві.
Критика опонентів
Народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат Дмитро Палющенко виступають проти. Совсун наголосила: «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність». Палющенко додав, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створює потенціал для зловживань і правову невизначеність для бізнесу та інвесторів.
Скептики вважають, що «добропорядочність» небезпечна ще й обсягом застосування — не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнати договори недійсними, якщо вони «недобропорядочні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу подав Руслан Стефанчук у січні 2026 року. Суперечливі норми, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років, прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.